! Сьогодні

     
НАМН України
Народився 26.09.1961 р., член-кореспондент Національної  академії медичних наук України, обраний 13.09.2010 за спеціальністю педіатрія, доктор медичних наук (1998 р.), професор (2000 р.), Заслужений діяч науки і техніки України (2009 р.), Начальник управління освіти та науки Міністерства охорони здоров’я України (з 2002 р.), завідувач кафедри педіатрії №2 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (з 1997 р.). Нагороджений Дипломом Президії АМН України (2007 р.) та Медаллю ім. академіка М.Д.Стражеска „За заслуги в охороні здоров’я” (2009 р.). Лауреат Української премії імені доктора Г.-Г. Рекевега (2005 р.). Лікар-педіатр вищої категорії (1996 р.).

Відомий вітчизняний вчений в галузі педіатрії та неонатології. Основні напрямки наукових досліджень - дитяча кардіоревматологія та алергологія, проблеми екологічної педіатрії, ультразвукова діагностика в педіатрії та неонатології, організація охорони здоров’я. Автор концепції багатофакторного впливу екотоксичних факторів, важких металів та радіонуклідів цезію-137 на розвиток екологічно обумовленого синдрому дезадаптації системи кровообігу та кардіоміопатій у дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Зробив суттєвий внесок у розробку та впровадження нових діагностичних та терапевтичних підходів до найбільш поширених захворювань серця та легень у дітей. Його наукові дослідження в сфері розробки шляхів ступеневого застосування раціональної антибіотикотерапії сепсису, респіраторної патології та внутрішньоклітинних інфекцій, ехографічної діагностики природженої та набутої кардіальної патології, підходів до застосування протизапальної та невідкладної терапії дозволили суттєво покращити ефективність діагностики та лікування зазначених патологічних станів та зменшити рівень летальності у закладах охорони здоров’я та малюкової смертності. Співавтор Етичного кодексу лікаря України. Бере активну участь у реалізації державної політики у галузі управління медичною наукою та освітою. Співавтор Концепції розвитку медичної освіти України (2008), Типової програми підготовки докторів філософії у аспірантурі з фаху «Педіатрія». Учасник розробки Законів України «Про вищу освіту» та «Про наукову та науково-технічну діяльність». Спільно з Асоціацією педіатрів України був ініціатором відновлення у 2017 році відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2017 року № 53 окремої освітньо- наукової спеціальності «Педіатрія». За ініціативи Волосовця О.П. щорічно проводяться Всеукраїнські науково-практичні Сідельниковські читання «Актуальні питання педіатрії», які нараховують 18 наукових сесій.

Неодноразово залучався ЄвроБюро ВООЗ у якості експерта з кадрових ресурсів. Неодноразово був на стажуванні у провідних університетах США, Нідерландів, Великої Британії, Італії, Угорщини та Німеччини. Член Вченої ради НМУ та Є членом Вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, членом Спеціалізованої вченої ради Д.26.003.04 за спеціальністю 14.01.10 «педіатрія» (медичні науки) Національного медичного університету імені О.О.Богомольця та Спеціалізованої вченої ради Д. 26.003.10 за спеціальністю 13.00.02 «теорія та методика навчання» (медичні та фармацевтичні дисципліни) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Почесний Професор Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського. Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності „дитяча кардіоревматологія” з 1997 року. Член робочої групи з питань реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки (наказ МОН від 06.10.2015 № 1006) та робочої групи щодо розробки нової редакції Закону України «Про освіту».

Волосовець О.П. – голова Комісії МОЗ України з оцінки якості освіти (з 2002 року), заступник Голови Експертної ради з медицини та фармації Державної акредитацiйної комісії України (2003-2012 рр.). Заступник Голови Вченої медичної ради МОЗ України (з 2007 року). Заступник Голови Науково-методичної комісії з медицини МОН України (2005-2012 рр.). Заступник Голови Координаційної ради з післядипломної освіти Міністерства охорони здоров’я України (з 2004 року). 

Олександр Волосовець - автор понад 815 наукових праць, серед них: 12 монографій, 67 підручників та 56 навчальних посібників, 22 методичних рекомендацій та 16 патентів на винаходи.

Підготував 2 докторів та 14 кандидатів медичних наук за спеціальністю «Педіатрія».

Заступник головного редактору журналів: «Здоров’я дитини», «Сучасна педіатрія», «Медична освіта», «Проблеми медичної освіти та науки». Член редколегій  22  провідних вітчизняних та зарубіжних наукових часопиcів.          

Нагороджений Почесними грамотами МОЗ (2002, 2003, 2011) та МОН України (2007), Почесною Грамотою НАМН України (2011), Дипломом АМН України (2007), Подяками Міністра охорони здоров’я України (2006, 2009), Президента Академії педагогічних наук та Міністра освіти і науки України (2006), Подякою Київського міського голови. Відмінник освіти (2008). Лауреат Української премії імені доктора Г.-Г. Рекевега (2005). Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, безпосередньо приймав участь у евакуації та лікуванні дитячого населення із зони відчуження. Член правління Асоціації педіатрів України (з 2016 р.), Віце-Президент Асоціації ревматологів України (з 2008 р.), член Правління ВУЛТ (2014). Неодноразово був на стажуванні у провідних університетах США, Нідерландів, Великої Британії, Італії, Угорщини та Німеччини. Член Наукової ради з клінічної медицини при Національній Академії медичних наук України (з 2010 року). Член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (2003-2004 рр.). Член Державної комісії з питань Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави (2006-2015 рр.).

Основні наукові праці: «Дитячі хвороби» (1998), «Неонатологія» (2000), «Антибиотики в поликлиническом и начальном стационарном этапе лечения бактериальных поражений дыхательной системы у детей» (2002), «Пульмонология детского возраста» (2004), «Клиника, диагностика и лечение внебольничных пневмоний у детей» (2004), «Krok-1 General medical training/ Collection of tasks for preparing for test examination in natural sciences» (2005), «Медицинское образование в мире и в Украине» (2006), «Диференціальна діагностика синдромів порушень фізичного та статевого розвитку у дітей» (2006), «Вибрані питання дитячої кардіоревматології» (2006), «Паразитарні хвороби в дітей» (2007), «Медична генетика» (2007, 2010), «Цефалоспорины в практике современной педиатрии» (2007), «Невідкладні стани в педіатрії» (2008),  «Макролиды в практике современной педиатрии» (2009), «Врожденные пороки сердца у детей» (2009), «Діагностичні синдроми гематологічних захворювань у дітей» (2011), «Неотложные состояния у детей. Диагностика и рекомендации по неотложной помощи на различных этапах» (2013), «Педіатрія: Національний підручник у 2-х томах». Том 1. (2013), «Педіатрія (кардіологія та нефрологія дитячого віку)» (2014), «Пропедевтика в педіатрії» (2016).

Індекс Хірша – 17,0. Індекс i10 – 37,0 за даними Google Scholar.


Служб.:  м. Київ, 01021, вул. Грушевського, 7,  Міністерство охорони здоров’я України, Відділ освіти та науки тел.: (+38 044) 253-11-83, e-mail: volos@moz.gov.ua



Додано:15.06.2017 Розмістив:
GoodWeb