! Сьогодні

     
Стаття

НАМН України — 25 років! Академія вшановує кращих із кращих

Резюме. 24 квітня 2018 р. у Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» відбулися урочисті загальні збори Національної академії медичних наук(НАМН) України з нагоди 25-ї річниці її заснування. Засіданню передувало урочисте відкриття виставкової експозиції новітніх технологій та наукових досягнень у різних галузях медицини, опанованих та здійснених науковими установами НАМН України. А наступного дня урочистості фінішували вже на іншому майданчику: у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» у рамках ключової події в сфері охорони здоров’я України — IX Міжнародного медичного форуму «Інновації в медицині — здоров’я нації». Отже — про все по порядку…

Урочисте засідання відкрив Віталій Цимбалюк — президент НАМН України, академік НАМН України, член-кореспондент Національної академії наук (НАН) України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки, повний кавалер ордена «За заслуги». Окреслюючи історичні віхи, він нагадав, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 1993 р. № 211«Питання Академії медичних наук України» — на виконання Указу Президента України від 24 лютого 1993 р. № 59/93 «Про Академію медичних наук України» — було призначено президента-організатора Академії медичних наук (АМН) України — О.Ф. Возіанова та затверджено дійсних членів-засновників АМН України: М.М. Амосова, В.О. Бондаренка, А.Д. Візіра, О.Ф. Возіанова, М.Я. Головенка, Є.Г. Гончарука, А.С. Єфімова, В.П. Комісаренка, С.В. Комісаренка, О.О. Коржа, Ю.І. Кундієва, А.О. Лобенка, О.М. Лук’янову, Л.Т. Малу, О.О. Навакатікяна, Л.А. Пирога, В.Г. Пінчука, Н.О. Пучківську, Б.Я. Резніка, А.П. Ромоданова, Ю.П. Спіженка, К.С. Тернового, В.В. Фролькіса, Д.Ф. Чеботарьова, О.О. Шалімова. А вже у квітні 1993 р. відбулися перші загальні збори Академії (яка на той момент налічувала 13 інститутів), де було визначено особовий склад перших членів-кореспондентів, — саме тому на квітень 2018 р. було вирішено призначити ювілейні урочистості.

«Створення АМН України було закономірним і необхідним етапом у розвитку медичної науки в Україні. Закономірним тому, що українська медична наука має багату історію, пов’язану з іменами видатних вчених у галузі теоретичної, клінічної і профілактичної медицини минулого і теперішнього часу. А необхідним етапом тому, що саме Академія здатна ефективно вирішувати такі завдання, як визначення пріоритетних напрямів розвитку медичної науки, проведення на високому науковому і методичному рівнях фундаментальних і прикладних досліджень. Цю здатність переконливо доводить сьогодення НАМН України і ті значні науково-­практичні здобутки, якими наші вчені поповнюють арсенал захисту здоров’я пацієнтів», — наголосив академік В. Цимбалюк.

* * *

Вітали Академію з ювілеєм, вручали її співробітникам державні нагороди, почесні грамоти, документи про присвоєння почесних звань, подяки та інші відзнаки:

  • від Президента України — заступник глави Адміністрації Президента України Ростислав Павленко;
  • від Верховної Ради України — народні депутати України Сергій БерезенкоКостянтин ІщейкінАндрій Шипко;
  • від Кабінету Міністрів України — віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко;
  • від НАН України — віце-президент НАН України, академік НАН України В’ячеслав Кошечко та головний учений секретар НАН України, академік НАН України В’ячеслав Богданов;
  • від Київської міської державної адміністрації — директор Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург;
  • від Міністерства охорони здоров’я України — заступник міністра охорони здоров’я України Роман Ілик.

* * *

Згідно з Указом Президента від 24.04.2018 р. № 107/2018 «Про відзначення державними нагородами України працівників Національної академії медичних наук України», за вагомий особистий внесок у розвиток національної медицини, багаторічну плідну науково-дослідну діяльність та високий професіоналізм було нагороджено: орденом княгині Ольги II ступеня — Надію Боброву, завідувача відділу ДУ «Інститут очних хвороб та тканинної терапії імені В.П. Філатова НАМН України», професора; орденом княгині Ольги III ступеня — Ірину Дикан, директора ДУ «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України», члена-кореспондента НАМН України, та Аліну Романенко, завідувача лабораторії ДУ «Інститут урології НАМН України», академіка НАМН України, члена Президії НАМН України, члена-кореспондента НАН України; орденом «За заслуги» III ступеня — Михайла Костилєва, першого заступника директора ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова НАМН України», професора, та Олександра Резнікова, завідувача відділу ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка НАМН України; орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня — Юрія Фещенка, директора ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України», академіка НАМН України.

Тим же Указом присвоєно почесні звання: «Заслужений діяч науки і техніки України» — Тетяні Богдановій, завідувачу лабораторії ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», професору, та Леоніду Воронкову, завідувачу відділу ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України», професору; «Заслужений лікар України» — Ірині Дягіль, завідувачу відділення Інституту клінічної радіології ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», професору, Георгію Кеворкову, завідувачу відділення ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України», кандидату медичних наук, Наталі Степановій, завідувачу відділу ДУ «Інститут нефрології НАМН України», професору, Світлані Фоміній, провідному науковому співробітнику ДУ «Інститут нефрології НАМН України», професору, та Дмитру Щеглову, директору ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України», професору.

Почесними грамотами Верховної Ради України були нагороджені: Анатолій Соловйов, завідувач відділу ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», професор; Олексій Крикунов, завідувач відділу ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України», професор; Валентина Махнюк, завідувач лабораторії ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва НАМН України», професор.

* * *

Згідно з постановою Президії НАМН України, за розбудову Національної академії медичних наук України та з нагоди її 25-річчя,Орденом Преподобного Агапіта Цілителя Печерського було нагороджено людей, безпосередньо причетних до створення Академії: Леоніда Кравчука — першого Президента України; Бориса Патона — президента НАН України; Олександра Возіанова — президента-організатора НАМН України; академіків-фундаторів НАМН України: Віктора БондаренкаМиколу ГоловенкаСергія КомісаренкаАнатолія ЛобенкаЛюбомира ПирогаЮрія Зозулю — першого віце-президента НАМН України (1993–2011 рр.), академіка НАМН України, члена Президії НАМН України; Андрія Сердюка — президента НАМН України (2011–2015 рр.), академіка НАМН України, члена Президії НАМН України; Ісаака Трахтенберга — голову Ради старійшин НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України; Віталія Цимбалюка — президента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України; членів-кореспондентів АМН України, які були обрані до складу Академії першими Загальними зборами 5 квітня 1993 р.: Геннадія БутенкаНадію ГулуДмитра ЗербіноОлега КоркушкаВіталія Кордюма,Людмилу Новицьку-УсенкоОлександра РезніковаАліну РоманенкоМиколу ТронькаІвана Чекмана; директорів наукових установ НАМН України: Георгія Гайка (ДУ «Інститут ортопедії і травматології НАМН України»), Галину Фадєєнко(ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України»), Вікторію Задорожну (ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»), Тетяну Бухтіарову (ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України»);Юрія Караченцева («Інститут ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України»); Олександра Усенка(ДУ «Національний інститут хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України»).

* * *

Згідно з постановою Бюро Президії НАМН України, за значний внесок у розвиток медичної науки, високий професіоналізм та з нагоди 25-річчя заснування НАМН України відзнакою «Знак пошани Національної академії медичних наук України» було нагороджено: Лесю Анікеєнко — заступника начальника фінансово-економічного управління Президії НАМН України; НадіюБоброву — завіду­вача відділу ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»; ВалентинуВеличко — старшого наукового співробітника управління міжнародних і міжвідомчих наукових зв’язків Президії НАМН України;Нестора Верхратського — провідного наукового співробітника ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»;Олега Вирву — головного лікаря ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України», професора;Анатолія Гердлєжева — головного спеціаліста відділу будівництва та експлуатації Президії НАМН України»; Олега Гнатейка — директора ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України, професора; Кирила Гордієнка — головного лікаря ДУ «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України»; В’ячеслава Григоренка — завідувача відділу ДУ «Інститут урології НАМН України», професора; Людмилу Гриценко — начальника відділу кадрів Президії НАМН України; Георгія Даниленка — директора ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», професора; Володимира Діденка — заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», професора; Тетяну Діордічук — провідного наукового співробітника ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України»; Наталію Дмитруху — провідного наукового співробітника ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України»; Любов Єгорову — заступника директора з економічних питань ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України»; Валентину Ілляш — заступника головного бухгалтера Президії НАМН України; Олену Колеснікову — заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України», професора; Анатолія Костюка — лікаря ортопеда-травматолога ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України»; Ігоря Крячка — засновника та директора спеціалізованого видавництва «МОРІОН», кандидата медичних наук; Олену Кулебу — начальника відділу з контролю виконання і діловодства; Олега Кульчицького — завідувача лабораторії ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», професора; Яніну Кутасевич — директора ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України», професора; Надію Левандовську — провідного спеціаліста апарату Президії НАМН України; Зою Лисову — лікаря-ендокринолога ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»;Ігоря Лінського — директора ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», професора; Тетяну Майстренко — головну медичну сестру ДУ «Інститут нефрології НАМН України»; Ігоря Маричева — старшого наукового співробітника ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України»; Наталію Маруту — заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», професора; Катерину Місюру — вченого секретаря ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України», професора; ВолодимираМіхньова — головного ученого секретаря НАМН України, члена-кореспондента НАМН України; Василя Новака — директора ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України», професора; Світлану Новікову — заступника директора ДУ «Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України», професора; Ірину Новожилову — старшого наукового співробітника ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України»; Людмилу Овсяннікову — заступника начальника науково-координаційного управління Президії НАМН України; Наталію Пасечнікову — директор ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України», члена-кореспондента НАМН України; ІннуПетриченко — провідного спеціаліста відділу з контролю виконання і діловодства НАМН України; Лідію Погорєлу — головного бухгалтера ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»; Надію Польку — заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України», члена-кореспондента НАМН України; МиколуПопова — директора ДУ «Інститут мікробіо­логії та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України», професора; Олену Рибакову — ученого секретаря ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України», професора; ЛюдмилуРибальченко — головного бухгалтера ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України»;Володимира Розуменка — завідувача відділення внутрішньомозкових пухлин ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», професора; Анатолія Романенка — радника при дирекції ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України»; Сергія Савву — завідувача відділення ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України», доктора медичних наук; Марину Самбур — заступника директора з наукової роботи ДУ «Інститут отоларингології ім. О.С. Коломійченка НАМН України», професора; Миколу Сивака — старшого наукового співробітника відділу травматології та ортопедії дитячого віку ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України»; Наталію Третяк — завідувача відділення захворювань систем крові ДУ «Інститут гематології та трансфузіо­логії НАМН України»; Ларису Туманову — завідувача відділення ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України», професора; Юрія Фещенка — директора ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», академіка НАМН України, члена Президії НАМН України; Миколу Фуркала — головного наукового співробітника ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України», професора; Світлану Чебанюк — заступника директора з наукової роботи ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України», професора; Володимира Чернюка — директора ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України», члена-кореспондента НАМН України; ПавлаШкарбана — завідувача відділу ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України», доктора медичних наук; Ігоря Шкробанця — начальника лікувально-­організаційного управління Президії НАМН України, професора;Станіслава Шнайдера — директора ДУ «Інститут стоматології і щелепно-лицевої хірургії НАМН України», професора; ВіктораЩеглова — головного наукового співробітника ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України», професора.

* * *

За сумлінну працю, високий професіоналізм, безпосередню участь в АТО на Сході України та надання допомоги постраждалим у зоні АТО медаллю «За бездоганну медичну службу» нагороджено співробітників наукових установ НАМН України: Віктора Беліловця, лікаря-анестезіолога ДУ «Інститут урології НАМН України»; Олену Бурлакову, провідного наукового співробітника ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України»; Олега Вирву, головного лікаря ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України»; Станіслава Галака, старшого наукового співробітника ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»; Олександра Гацького, лікаря-нейрохірурга ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.А. Ромоданова НАМН України»; Ігоря Жекова, старшого наукового співробітника відділу хірургічного лікування патології аорти ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України»; Юлію Іванову, головного наукового співробітника ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України»; Миколу Каджая, завідувача відділення нейротравми ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.А. Ромоданова НАМН України»; Оксану Клочківську, палатну медсестру ДУ «Інститут урології НАМН України»; Анну Конош, лікаря-анестезіолога ДУ «Інститут урології НАМН України»; Василя Корнацького, заступника директора ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України», професора; Андрія Найду, лікаря-нейрохірурга ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної ней­рорентгенохірургії НАМН України»; Андрія Руснака, завідувача відділення реконструктивної та мініінвазивної хірургії ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України»; Віталія Середенко, лікаря-анестезіолога ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України»; Оксану Сидак-Петрецьку, завідувача відділення ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України»; Євгена Симулика, наукового співробітника відділу мікросудинної, пластичної та відновлювальної хірургії ДУ «Національний інститут хірургії та транс­плантології ім. О.О. Шалімова НАМН України»; Олега Сичова, ученого секретаря ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України», професора; Любов Слєпову, головного лікаря ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України»; Михайла Татарчука, лікаря-нейрохірурга відділення відновлювальної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.А. Ромоданова НАМН України»; Ігоря Третяка, завідувача відділення відновлювальної нейрохірургії з рентгенопераційною ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.А. Ромоданова НАМН України»; Андрія Чиниліна, лікаря-хірурга судинного ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України»; Світлану Чуєву, медичну сестру ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України»; Ігоря Шевченка, завідувача відділення невідкладної травматології та відновної хірургії ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України».

* * *

Відомчих заохочувальних нагород були удостоєні співробітники наукових установ НАМН України.

Від Міністерства оборони України: зокрема, Валерій Бойко, директор ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України», член-кореспондент НАМН України (почесний нагрудний знак «За заслуги перед Збройними силами України»); Олександр Усенко, директор ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України», член-кореспондент НАМН України (нагрудний знак МО України «Знак пошани»).

Від Державної прикордонної служби УкраїниАндрій Болюх, завідувач консультативного поліклінічного відділення ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», який надавав допомогу постраждалим із зони АТО; Станіслав Конотопчик, лікар-нейрохірург вищої категорії ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України», який надавав допомогу постраждалим із зони АТО; Андрій Клюс, лікар-уролог ДУ «Інститут урології НАМН України», добровільно залучений до Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. М. Пирогова; Аліна Нараган, палатна медсестра ДУ «Інститут урології НАМН України», добровільно залучена до Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. М. Пирогова;Віталій Хмель, лікар-хірург торакального відділення хірургічного лікування туберкульозу та неспецифічних захворювань легень ДУ «Національний інститут фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», який проходив службу в Центральному клінічному госпіталі ДПС України.

Від Міністерства внутрішніх справ УкраїниАндрій Губа, лікар-невропатолог ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», який проходив службу в секторі А (Луганська область); Володимир Коваленко, директор ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України», академік НАМН України, віце-президент НАМН України, який організовував і брав безпосередню участь у наданні допомоги постраждалим в зоні АТО; Андрій Курилюк, молодший науковий співробітник ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України», який безпосередньо знаходився в зоні АТО; Юрій Ямінський, лікар-нейрохірург відділення відновлювальної нейрохірургії з рентгенопераційною ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», який надавав допомогу постраждалим у зоні АТО; Сергій Шалагай, молодший науковий співробітник відділення торакальної хірургії та інвазивних методів діагностики ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», який проходив службу в зоні бойових дій в районі м. Маріуполь Донецької обл.

Від Національної гвардії УкраїниОлександр Зеленюк, завідувач відділення хірургії органів травлення ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», який очолював операційно-перев’язувальне відділення медичної роти при військовій частинні А 1126; Олександр Баглай, провідний інженер відділу медичної хімії ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», який брав безпосередню участь в АТО; Олександр Зборовський, тимчасово виконуючий обов’язки директора ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України», який надавав безпосередню медико-психологічну допомогу бійцям добровольчого підрозділу ОЗП «Азов», м. Маріуполь; Андрій Ратушнюк, старший науковий співробітник ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України», який проводив хірургічні операції пораненим безпосередньо в зоні АТО; Микола Шульга, лікар-анестезіолог відділення анестезіології ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України», який брав безпосередню участь в АТО.

* * *

Відкриття і випробовування, досліди і розробки, ризики і перемоги. Усе це — історія НАМН України, вчені якої не лише рятують життя, але й щодня творять медичну науку. Сучасна Академія — це всесвітньо визнані наукові школи. Ідея її створення належить провідним українським вченим-медикам (Миколі Амосову, Олександру Возіанову, Юрію Кундієву, Олені Лук’яновій, Андрію Ромоданову, Володимиру Фролькісу та Олександру Шалімову). Статус національної Академії надано Указом Президента України від 24 лютого 2010 р. № 255. Перші 18 років існування Академії нею керував академік Олександр Возіанов. У 2011–2016 рр. президентом установи був академік Андрій Сердюк. З 2016 р. НАМН України очолює академік Віталій Цимбалюк.

Нині НАМН України має величезний творчий потенціал та здійснює значний внесок у розвиток медичної науки і охорону здоров’я задля збереження найдорожчих цінностей — життя та здоров’я людини. НАМН України сьогодні — це 36 інститутів із потужною лікувальною базою, де щодня надають високоспеціалізовану високотехнологічну допомогу найвищого кваліфікаційного рівня сотням тисяч хворих із різних регіонів України.

В рамках урочистого засідання відбулася прем’єра повнометражного документального фільму (автор ідеї та співавтор сценарію — Віталій Цимбалюк, режисер — Анна Рибачук), де відобразилася історія та сьогодення Академії в цілому, а також діяльність кожної з наукових установ. Тож здійснимо і ми стислий огляд інститутів НАМН України у хронологічному порядку за датами заснування.

1. ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України» — найстаріша медична установа України. Тут тривають наукові дослідження з епідеміології, інфектології та паразитології. Інститутом розроблено, вивчено та впроваджено в практику близько 60 різноманітних вакцин, сироваток та інших препаратів для боротьби з понад двома десятками інфекційних хвороб. Сьогодні під керівництвом професора Миколи Попова вчені інституту працюють над створенням нових оригінальних протимікробних, противірусних та протипухлинних засобів.

2. ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» — провідна наукова установа, що контролює епідемічне благополуччя країни та визначає стратегію боротьби з інфекційними хворобами. Сьогодні інститут очолює член-кореспондент НАМН України Вікторія Задорожна. Тут удосконалюють, розробляють і впроваджують нові методики, досліджують збудники інфекцій і створюють противірусні препарати. У клініці надають допомогу хворим на ВІЛ/СНІД, вірусні гепатити та пацієнтам із запальними ураженнями нервової системи.

3. ДУ «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка НАМН України». Наукові дослідження інституту, який сьогодні очолює професор Микола Корж, сформували нові напрямки в ортопедії та травматології. У закладі розроблено оригінальні технології діагностики і лікування захворювань різних відділів хребта у дорослих та дітей. У практичну медицину впроваджено матеріали для заміщення дефектів кісток, проводяться ендопротезування великих суглобів, хірургічні втручання при тяжких формах сколіозу. Розроблено унікальні системи корекції скелета та комплексного лікування злоякісних кісткових пухлин. Унікальний досвід фахівців закладу використовується в умовах сучасних бойових дій на Сході України.

4. ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» — сучасний багатопрофільний науковий центр, яким керує член-кореспондент НАМН України Юрій Караченцев. Тут відтворюють усі ланки досліджень: від теоретичного обґрунтування, синтезу нових сполук, розробки нормативно-технічної документації — до клінічних випробувань лікарських форм препаратів. Вдосконалюють і розробляють нові методи профілактики, діагностики і лікування ендокринопатій та впроваджують свої розробки у практику охорони здоров’я.

5. ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України». Тут уперше в країні впроваджено сучасну технологію ендопротезування великих суглобів та налагоджено їх серійний випуск. Розвивається малоінвазивна хірургія, впроваджуються методики лікування дітей із вродженим звихом стегна та дитячим церебральним паралічем, інститут посідає передові позиції в світі в реконструктивній хірургії верхньої кінцівки, має унікальне за досвідом відділення кістково-гнійної хірургії. Науковцями закладу на чолі з академіком Георгієм Гайком розроблено революційну технологію заміщення пошкодженого хряща за допомогою стовбурових клітин. Усі напрацьовані методики активно використовуються в лікуванні поранених українських військових.

6. ДУ «Інститут медичної радіології ім. С.П. Григор’єва НАМН України» нині очолює професор Микола Красносельський. Установа є провідним науково-медичним центром України у галузі онкології і радіології. Сфера наукової компетенції охоплює онкохірургію, променеву терапію, ядерну медицину, клінічну радіобіологію, променеву патологію, радіаційну гігієну і дозиметрію медичного опромінення. Інститут відомий створенням і впровадженням в клінічну практику різноманітних способів діагностики і лікування онкозахворювань та променевих уражень на підґрунті новітніх радіаційних, хірургічних і клітинно-молекулярних технологій, удосконаленням дозиметричного супроводу променевої терапії та розробками з оптимізації променевого навантаження на медичний персонал і пацієнтів.

7. ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України». Перший в Україні науково-дослідницький заклад з охорони материнства і дитинства, має багаторічний досвід досліджень дитячої кардіоревматології, ендокринології, гінекології та психоневрології. Фахівці інституту під керівництвом професора Георгія Даниленка визначають закономірності фізичного, статевого, психічного розвитку дитини у сучасному соціумі, розробляють технології діагностики і лікування найбільш поширених у шкільному віці захворювань, проводять реабілітацію та оздоровлення дітей і підлітків, формують у підростаючого покоління потребу у здоровому способі життя.

8. ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України». У сучасних умовах інститут, що очолює академік Юрій Фещенко, врятував тисячі життів хворих на туберкульоз, онкологічну патологію та неспецифічні запальні захворювання легень. Найвагомішими розробками є такі: спосіб розтину м’яких тканин при виконанні торакотомії за допомогою біологічного зварювання; спосіб відеоасистованої голкової біопсії периферичного новоутворення легені; парентеральна антимікобактеріальна терапія в інтенсивній фазі лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень; прогнозування ступеня тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей. Тут розроблені і вперше застосовані академіком Амосовим ефективні методи корекції вроджених і набутих вад серця, нові моделі апаратів штучного кровообігу.

9. ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України». Розробляє принципи і методи організації усіх видів психоневрологічної допомоги, вивчає проблеми дитячої неврології і психіатрії. У закладі, яким сьогодні керує професор Ігор Лінський, проводяться комплексні дослідження та розробляються нові методи діагностики, профілактики та лікування інсультів, епілепсії, розсіяного склерозу. Останні роки вивчають алкоголізм, наркоманію, ігрову та комп’ютерну залежності.

10. ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України». В установі вже 94 роки вивчають тяжкі дерматози та захворювання, що передаються статевим шляхом, здійснюють експериментальне та математичне моделювання хвороб. Фахівцями інституту на чолі з професором Яніною Кутасевич створено вітчизняні автоматизовані прилади та діагностичні тест-системи, встановлено закономірність формування осередків венеричних захворювань. Складено прогноз хвороб, що передаються статевим шляхом, на найближчі роки для окремих регіонів, розроблено близько 50 препаратів зовнішньої дії.

11. ДУ «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України». Науковці закладу протягом 90 років вивчають розповсюдженість, структуру та інтенсивність основних стоматологічних захворювань населення України, проводять довгостроковий моніторинг стану стомат-допомоги в різних регіонах. Директором інституту сьогодні є професор Станіслав Шнайдер. Тут напрацьовано стандарти акредитації державних та недержавних стоматологічних установ. Розроблено лікувально-профілактичні та гігієнічні засоби для профілактики та комплексного лікування стоматологічних захворювань.

12. ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України». За результатами наукових досліджень інституту з’ясовані основні механізми впливу шкідливих виробничих чинників на організм людини, дана оцінка професійних ризиків здоров’ю в основ­них галузях виробництва, розробляється багаторівнева державна система управління ризиками. Інститут сьогодні очолює член-кореспондент НАМН України Володимир Чернюк. На основі застосування сучасних інноваційних технологій, клінічних та генетичних досліджень вдосконалені стандарти діагностики хвороб людини. Також в закладі надається психологічна реабілітаційна допомога учасникам АТО.

13. ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України». Науковці закладу вперше в світі розробили та впровадили трьохланкову систему спостереження вагітних з акушерською патологією (жіноча консультація — санаторій — пологовий будинок). Розроблено нові методи виходжування недоношених дітей і немовлят з тяжкою патологією та корекції порушень репродуктивного здоров’я жінок. Інститут, під керівництвом академіка Юрія Антипкіна, є державним перинатальним центром IV рівня, працює центр телемедицини, який має зв’язок з регіональними перинатальними центрами.

14. ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України». Тут закладалися основи сучасної української хірургічної школи та її анестезіологічного забезпечення, створена школа невідкладної допомоги, у тому числі школа хірургічної гастроентерології. В інституті, який очолює член-кореспондент НАМН України Валерій Бойко, вирішують проблеми невідкладної хірургії і переливання крові, лікування ран, пересадки органів і тканин. Проводяться операції на органах шлунково-­кишкового тракту, надається широкий спектр клініко-лабораторних та діагностичних досліджень. Розроблена і втілена низка унікальних медичних технологій.

15. ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України». Вивчає шкідливий вплив довкілля на здоров’я населення, розробляє профілактику як інфекційної, так і неінфекційної захворюваності. В інституті, директором якого є академік Андрій Сердюк, досліджують санітарний стан населених пунктів, атмосферного повітря, питної води, стоків, очищення ґрунтів, забезпечують гігієнічний супровід благоустрою житлових, промислових та громадських споруд, розробляють нормативи для фахівців санепідслужби. Вперше в Україні впроваджено систему генетичного моніторингу, визначено ризики для здоров’я від негативного впливу довкілля.

16. ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України». Провідна установа на чолі з членом-кореспондентом НАМН України Тетяною Бухтіаровою в галузі розробки лікарських засобів. Поєднує фундаментальні та прикладні дослідження — від синтезу хімічної речовини, вивчення її дії на різні системи організму до створення медикаментів, які пропонуються у виробництво. Вченими інституту розроблено близько 40 лікарських засобів різного призначення. Доклінічні дослідження препаратів проводяться відповідно до міжнародних стандартів. Інститут є ініціатором впровадження GLP і першим пройшов міжнародну сертифікацію на відповідність цьому принципу.

17. ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска НАМН України». Діяльність установи зосереджена на розв’язанні актуальних проблем кардіології. На сучасному етапі колектив Центру, який очолює академік Володимир Коваленко, працює над вивченням механізмів розвитку атеросклерозу та ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії та інших найбільш поширених захворювань серцево-судинної системи. Вдосконалено методи їх діагностики, лікування та профілактики. Спільно з Інститутом кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України застосовано інноваційний метод виявлення хворих з прихованою ішемією міокарда. У практику охорони здоров’я впроваджено багато нових методів, зокрема діагностики та лікування міокардиту, первинне стентування пацієнтів з гострим коронарним синдромом.

18. ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України». В установі, яку наразі очолює професор Надія Горяінова, удосконалюють діагностику та підвищують ефективність лікування захворювань системи крові, розробляють і використовують унікальні методи оперативних втручань при лікуванні опіків та їхніх наслідків, щоденно надають висококваліфіковану медичну допомогу сотням пацієнтів. Триває розробка нових технологій консервування крові, отримано лікувально-діагностичні препарати високої активності з донорської крові.

19. ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України». Один з провідних офтальмологічних центрів Європи та України, директором якого є член-кореспондент НАМН України Наталія Пасєчнікова. Пріоритетними напрямами є розробки з трансплантації тканин, лікування опіків очей та їх наслідків, травматичних, вікових, вроджених катаракт, глаукоми, відшарування сітківки та пухлин ока. Створене єдине в Україні відділення онкології ока. Співробітники інституту вперше розробили та впровадили в офтальмологічну практику електрозварювання біологічних тканин.

20. ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України». Займається розробкою та впровадженням сучасних методів діагностики, лікування та прогнозування хвороб системи крові. Директором сьогодні є професор Василь Новак. Ефективні протоколи лікування з використанням новітніх лікарських засобів поліпшують якість допомоги в консультативній поліклініці та гематологічній клініці інституту. Здійснюється діагностика тяжкості гемофілії, впроваджено хірургічне лікування гематологічних хвороб. Розроблено оригінальні препарати, які не мають світових аналогів. Організовано Центр трансплантації стовбурових клітин.

21. ДУ «Інститут спадкової патології НАМН України». У закладі, яким керує професор Олег Гнатейко, визначають генетичну схильності до поширених захворювань, проводять ефективну діагностику і профілактику вродженої і спадкової патології. Основні напрямки наукових досліджень — визначення та дослідження генетики порушень репродуктивної функції, вроджених вад розвитку, адаптації організму до факторів довкілля. У випадках загрози вродженої і спадкової патології плода в інституті забезпечується медико-генетичне консультування родин, проведення пренатальної діагностики експертного рівня.

22. ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України». Заснований Олександром Арутюновим заклад нині очолює академік Євгеній Педаченко. Інститут посідає провідне місце в діагностиці та лікуванні нейрохірургічної патології. У ньому створено наукові школи з нейротравми, нейроонкології, судинної патології головного і спинного мозку, нейротрансплантації. Розробляються нові напрями, пов’язані з використанням стовбурових клітин для відновлення порушень рухових та мовленнєвих функцій при ураженнях головного мозку, запроваджується використання генних технологій у лікуванні черепно-мозкових травм.

23. ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України». В установі вперше в Україні розпочато хірургічне лікування вад серця, він входить до п’ятірки провідних Європейських центрів серцево-судинної хірургії. Досягнуто світового рівня в протезуванні клапанів і лікуванні ішемічної хвороби серця. Пріоритетними напрямками діяльності є хірургічне лікування хвороб серця, зокрема гострого коронарного синдрому, стентування коронарних, ниркових, сонних артерій, аорти; акушерська кардіологія, хірургічне лікування пухлин. В інституті, яким керує академік Василь Лазоришинець, щорічно виконують більше 5 тис. операцій, рівень якості й результати яких відповідають кращим світовим стандартам.

24. ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» під керівництвом академіка Владислава Безрукова вивчає біологію старіння. Тут розроблено та впроваджено експрес-діагностику психомоторної працездатності, найбільш важливої в масових професіях, що дозволяє виконувати обстеження однієї людини впродовж 5–6 хв. Встановлено механізми старіння; з’ясовано чинники, які його сповільнюють або прискорюють; розроблено унікальні методики визначення біологічного віку. В інституті створено експериментальні засоби для подовження тривалості життя, розроблено дієві засоби запобігання передчасному старінню та високоефективні методи діагностики.

25. ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України». На підставі проведених в інституті фундаментальних досліджень у галузі патофізіології, біохімії, імунології, алергології розроблено та впроваджено в практику отоларингології нові ефективні методи діагностики, лікування та профілактики запальних, алергічних, онкологічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха. Спеціалістами закладу на чолі з директором академіком Дмитром Заболотним вперше в Україні проведено операції кохлеарної імплантації глухим дітям.

26. ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України». У закладі під керівництвом академіка Миколи Тронька створено повний цикл лікування хворих з онкологічною патологією щитоподібної залози — діагностика, хірургічне лікування, терапія. Створено Державний реєстр хворих на цукровий діабет, з’ясовано роль обмінних, гормональних, імунологічних порушень у виникненні ускладнень цукрового діабету. Серед фундаментальних досліджень — вивчення механізму дії гормонів, впливу Чорнобильської катастрофи на структуру та функцію щитоподібної залози.

27. ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», якою керує професор Юрій Степанов, має потужну клінічну базу; вивчає поширення та природу хвороб органів травлення, розробляє методи їх діагностики, хірургічного і терапевтичного лікування. Окрім клінічних відділів, в інституті працюють наукові лабораторії, засновані і діють низка провідних наукових шкіл, визнаних на світовому рівні. Комплексний підхід наблизив гастроентерологічну науку та спеціалізовану допомогу населенню України до рівня найсучасніших світових практик.

28. ДУ «Інститут урології НАМН України». Заклад спеціалізується на основних урологічних захворювань у дорослих та дітей: ранній діагностиці та лікуванні сечокам’яної хвороби, запальних захворювань нирок та злоякісних новоутвореннях, репродуктивній патології подружньої пари. Сьогодні директором установи є член-кореспондент НАМН України Сергій Возіанов. В інституті з’ясовано роль інфекції у виникненні захворювань сечових і статевих органів. Розроблено новий підхід до прогнозування та діагностики безпліддя в шлюбі.

29. ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України». Унікальність та різноплановість структурних підрозділів інституту, яким сьогодні керує член-кореспондент НАМН України Олександр Усенко, дозволяє вирішувати актуальні питання сучасної хірургії, трансплантології, проводити клінічні випробування лікарських засобів та медичної техніки. В інституті лікують хворих із судинною патологією, виконують пересадки печінки, нирок, впроваджують методи клітинної трансплантації. Інноваційна діяльність інституту підтверджена наявністю понад 600 наукових розробок, які захищені патентами та впроваджені в практику. Надається цілодобова медична допомога.

30. ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України». Єдиний в Україні загальнотерапевтичний центр, який займається розробкою ранньої діагностики та прогнозуванням перебігу найбільш розповсюджених неінфекційних захворювань. З метою первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань, хвороб органів травлення та дихання інститут впроваджує в клінічну практику найважливіші наукові досягнення у вигляді персоніфікованих підходів до лікування хворих. Кваліфіковані медики на чолі з професором Галиною Фадєєнко надають спеціалізовану медичну допомогу населенню, вирішуючи найважливіше завдання терапії — лікування організму в цілому.

31. ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України». На чолі з академіком Димитрієм Базикою впроваджено методи діагностики найбільш тяжких онкологічних захворювань; започатковано трансплантацію кісткового мозку та стовбурових клітин. Визначено зв’язок іонізуючого опромінення з розвитком хвороб. Дослідження впливу малих доз радіації та нерадіаційних чинників аварії на ЧАЕС на організм дозволило розробити спеціальні технології надання медичної допомоги. Унікальні напрацювання і досвід українських фахівців використали японські вчені після аварії на АЕС «Фукусіма-1», шукаючі шляхи мінімізації наслідків техногенної катастрофи.

32. ДУ «Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України» заснований для лікування хворих з різними ураженнями центральної нервової системи, проведення операцій без скальпеля й трепанації черепа. Науковці центру досягають будь-якої ділянки головного мозку, не торкаючись його. Вперше у світі проведено та впроваджено в практику операції при внутрішньочерепних артеріальних аневризмах. Центр під керівництвом професора Дмитра Щеглова є провідним закладом в розробці нових ендоваскулярних технологій лікування судинних захворювань, має сучасне оснащення та висококваліфікованих співробітників, що дозоляє рятувати життя тисячам пацієнтів.

33. ДУ «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України». Найбільшими досягненнями є визначення стратегії розвитку наукових досліджень з променевої діагностики в Україні. Тут розробляють, вдосконалюють і впроваджують сучасні методів променевої діагностики із застосуванням функціональних УЗ-, СКТ-, МРТ-досліджень та МР-спектроскопії, обирають інформативні методики з найменшими витратами часу та мінімальним променевим навантаженням. Науковці інституту на чолі з членом-кореспондентом НАМН України Іриною Дикан постійно вдосконалюють променеві методи діагностики та хірургічного лікування пухлинних утворень. Щорічно в установі проводять понад 50 тис. досліджень.

34. ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака НАМН України». Науковці закладу розробили і впровадили методи раннього хірургічного лікування опіків, завдяки чому летальність обпечених хворих знизилася втричі. У складі Міжнародного центру біотехнологій успішно функціонувала єдина в Україні та країнах СНД лабораторія, в якій культивували клітини шкіри та використовували у хірургії термічних і комбінованих травм. Наприкінці 2014 р. у зв’язку з бойовими діями на Сході України на окупованій території залишилися все матеріально-технічне забезпечення, унікальне обладнання, безцінні наукові архіви та суттєва кількість високопрофесійних фахівців. Частина вчених переїхала до Києва. Інститут під керівництвом Олександра Зборовського поступово відновлює роботу.

35. ДУ «Інститут нефрології НАМН України». Посідає провідне місце в організації нефрологічної допомоги в Україні. Фахівці закладу на чолі з членом-кореспондентом НАМН України Миколою Колесником визначають причини захворювань нирок у дорослих і дітей, оптимізують діалізну терапію, розробляють нові методи діагностики та лікування хвороб сечової системи. Запропоновано науково обґрунтовані стратегії для підвищення ефективності лікування і поліпшення якості життя пацієнтів, які потребують діалізу. В інституті надають допомогу хворим з будь-якою нирковою патологією, використовуючи сучасні методи діагностики та лікування, які застосовують у провідних клініках Європи.

36. ДУ «Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України» очолює академік Геннадій Бутенко. В установі виявляють патогенні мутації певних генів серед населення України, які визначають схильність до розвитку орфанних, спадкових, серцево-судинних захворювань, онкологічних хвороб та патології новонароджених. Результатом оригінальних методів і технологій стали розробки нових підходів до підвищення ефективності лікування пошкоджень мозку, серцево-судинної системи та кістково-хрящової тканин. Результати досліджень використовують у травматології при створенні високоефективної органозберігаючої технології на основі стовбурових клітин людини. Розробки застосовують у лікуванні постраждалих бійців АТО із травмами кісток та опіками в рамках Національної програми «БіоТехРеабілітація поранених».

* * *

Військові дії на Донбасі кинули науковцям НАМН України нові виклики. Одразу після початку бойових дій керівництво Академії направляє виїзні бригади лікарів і медсестер у шпиталі для підсилення військових медиків. Тактика хірургічного лікування напрацьовується в бойових умовах, вузькопрофільні науковці Академії консультують у прифронтових та тилових шпиталях, складних тяжкопоранених евакуюють до академічних інститутів, де фахівці проводять високоспеціалізовані та високотехнологічні операції.

З початку війни через інститутські клініки вже пройшли майже 9 тис. поранених військовослужбовців. Для травмованих бійців виділено 500 академічних ліжок. У роботі з медичної підтримки АТО задіяно майже всі інститути Академії. Першими в світі українські медики запровадили практику операцій, коли одного пораненого одночасно рятують декілька бригад. Але від бойових травм страждають не лише бійці: кулі та осколки вражають мирних мешканців прифронтових міст, не тільки дорослих, але й дітей.

У 2018 р. Україна набуває найбільшого в світі досвіду організації медичного забезпечення під час оборонної війни. Система військової медицини за 4 роки війни повністю перезавантажена — і в цьому колосальний внесок спеціалізованих фахівців академічних інститутів. Нові виклики, робота в операційних по кілька діб за межею можливостей організму — і за деякими показниками вітчизняні медики досягають найкращих результатів у світовій практиці, рятуючи поранених у голову, спинний мозок, серце.

* * *

За 25 років у клініках Інститутів прийнято 56 745 347 пацієнтів у поліклінічних відділеннях, проліковано 3 100 117 хворих у стаціонарних відділеннях, виконано 1 607 374 оперативних втручання, впроваджено в практику охорони здоров’я 18 674 нових методи.

Сьогодні клініки Академії мають ліжковий фонд на 7108 ліжок, планова потужність поліклінічних відділень — 5299 відвідувань на добу. В системі НАМН України працюють 36 наукових установ, 44 дійсних члени та 80 членів-кореспондентів, 25 іноземних членів, 15 253 співробітники, 3523 наукових працівники, 582 доктори та 1556 кандидатів наук.

За весь період захищено 683 докторські та 2424 кандидатські дисертації. Серед науковців Академії за всі роки — 9 Героїв України, 81 заслужений діяч науки і техніки України та 100 лауреатів Державних премії України в галузі науки і техніки, 140 заслужених лікарів. За 25 років працівниками академічних інститутів видано більше 80 485 монографій, підручників та посібників, синтезовано майже 12 500 нових сполук, отримано 6805 патентів.

* * *

Національній академії медичних наук України — 25 років: вже чверть століття вона демонструє світові потужний творчий поступ, рушієм якого є високий професіоналізм і беззаперечний талант українських вчених і лікарів.

«Український медичний часопис», 3(1) (125) – V/VI 2018
Пилип Снєгірьов, фото - Сергій Бек

 

Розмістив: прес-служба від 27.04.2018





  

 

GoodWeb