! Сьогодні

     
Стаття

Скільки коштують інфаркт та інсульт? Уряд дає 200 млн на медичний експеримент

Першими майбутню модель охорони здоров`я випробують науково-лікувальні інститути

Уряд компенсуватиме лікування важких інфарктів та інсультів

1 липня Кабінет міністрів спільно з Національною академією медичних наук запустять експериментальний проект з протидії «епідемії» інсультів, інфарктів та інших серцево-судинних захворювань. Через високий рівень цих захворювань  Україна  очолила рейтинг смертності серед європейських країн. Українські чоловіки – від 30 до 59 років - помирають від цих хвороб у шість разів частіше, ніж їхні ровесники в ЄС. При цьому середня тривалість життя в Україні на 10-15 років нижча, порівняно із Заходом.

У загальній структурі смертності серцево-судинні хвороби сягнули майже 70%, тоді як у більшості країн Європи не перевищують 50%. До того ж, інфаркт міокарда в Україні значно помолодшав – чоловіки помирають у 40-50 років. Щоб уникнути летальних наслідків, пацієнта протягом години потрібно доставити в кардіологічні центри (сьогодні таких лише декілька - Інститут ім. Амосова, Інститут ім. Стражеска, клініка Ємця та Інститут серця). Там за 10 хв. роблять коронографію, а потім ставлять стент, або ж роблять аортокоронарне шунтування, і тоді людина живе ще десятки років. Такі центри планується створювати по всій Україні, адже до Києва за годину пацієнта не доправити. 

Загалом в Україні через проблеми з серцем і судинами щороку помирають понад 400 тис. громадян.  Загрозливі темпи змушують владу реагувати. Уряд вирішив провести експеримент, у якому будуть задіяні чотири столичні науково-лікувальні інститути Національної академії медичних наук (НАМН), де певну кількість важко хворих лікуватимуть безкоштовно, всі витрати компенсуватиме держава.

«Щоб підтримати учасників цього експерименту, уряд виділить 200 мільйонів гривень – це будуть додаткові кошти, крім уже виділених в бюджеті на поточну діяльність цих інститутів», - повідомив «Главкому» віце-прем’єр Павло Розенко. У такий спосіб у Кабміні намагатимуться сприяти реформуванню системи охорони здоров`я.

«Ці інститути  самостійно розробили протоколи лікування, порахували вартість медичних послуг, а держава виділяє на цей проект 200 млн гривень. З другого півріччя інститути отримуватимуть гроші не за «ліжко-день», а за проведене лікування», - повідомив президент Національної академії медичних наук  України Віталій Цимбалюк.

«Наприклад, якщо у пацієнта інфаркт, його везуть в Інститут кардіології імені академіка Стражеска. Оскільки це ургентна патологія, яка вимагає невідкладної швидкої допомоги, то за це заплатить держава. Якщо поступає пацієнт з обласного центру за направленням, тоді платить обласне управління охорони здоров’я. Якщо ж пацієнт застрахований, за нього платить страхова компанія», - пояснює Цимбалюк. Президент Академії акцентує увагу на проблемі з іншими (не ургентними) пацієнтами, які хочуть лікуватися в цих інститутах, але не мають коштів. «Це болюче питання, бо пацієнт каже: ми живемо у державі, в Конституції якої записано, що медицина - безкоштовна», - визнає Цимбалюк.


Фактично уряд вирішив в експериментальному режимі – з обмеженою кількістю учасників – випробувати майбутню модель охорони здоров`я, широкомасштабне запровадження якої планується здійснити, відповідно до  законопроекту №6327 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів. Документ був ухвалений парламентом 8 червня у першому читанні.

Експеримент у деталях

«Кабінет міністрів має ухвалити постанову, що започаткує перехід на нові розрахункові стосунки (медичних закладів та пацієнтів – «Главком») для того, щоб заклади мали змогу офіційно отримувати кошти за надані послуги, а потім ці кошти вкладати в своє матеріально-технічне оснащення. Уряд своїм рішенням повинен затвердити розрахунки (вартості послуг – «Главком»), тобто запровадити прозорі  правила обігу коштів у медзакладах», - сказав у розмові з «Главкомом» народний депутат, доктор медичних наук Костянтин Іщейкін. Він наголосив, що ця постанова передбачатиме і безкоштовне лікування для пільгових категорій громадян, зокрема, й для учасників АТО. 


В запланованому експерименті (200 млн грн.) будуть задіяні:
  • Національний науковий центр «Інститут кардіології ім.  Стражеска » - 22,4 млн грн
  • Інститут нейрохірургії  імені Ромоданова – 52,4 млн грн
  • Національний інститут серцево-судинної хірургії імені Амосова  - 70,6 млн грн
  • Національний інститут хірургії та трансплантології  імені Шалімова  - 54,6 млн грн

У планах Міністерства охорони здоров’я кардинально змінити механізм фінансування медицини: замість старої радянської системи Семашко, в основі якої лежить фінансування «ліжко-дня», тепер кошти будуть надаватися на лікування конкретного пацієнта. Тобто скільком людям надали допомогу – стільки коштів отримає мед заклад. Гроші на рахунки лікарні надходитимуть від держави, місцевих бюджетів, страхових компаній та пацієнтів. «Все відбуватиметься прозоро», - каже Віталій Цимбалюк. Він переконаний, що «це однозначно приведе до інтенсифікації лікування, збільшення оперативних втручань та зменшення кількості днів перебування пацієнта у стаціонарі».


«Така система працює за кордоном. Там клініки з 50 ліжко-місцями можуть пролікувати значно більше пацієнтів, порівняно з нашими, які мають 200 ліжко-місць. Але в них краще обладнання, тому коли пацієнт приходить до лікарні, то амбулаторно він вже якісно обстежений. Це дозволяє робити операцію у той же день, коли він звернувся. По-друге,  післяопераційний період, якщо все іде благополучно, значно менший. Уже на четвертий-п’ятий день пацієнта виписують. Але тут є певні застереження: за кордоном розвинута система так званих сімейних лікарів. І пацієнт, якщо його виписують зі стаціонару, не залишається без нагляду. Якщо відбудеться загострення хвороби – він оперативно повернеться в лікарню. У нас же сімейна медицина тільки-тільки стає на ноги. Лікарів не вистачає. Виписувати хворого на четвертий-п’ятий день досить небезпечно. Тим більше, що у нас на сьомий-десятий день тільки знімають шви», - попереджає про ризики президент медичної Академії.


Ключова реформа МОЗ - кошти йдуть за пацієнтом. При цьому певну частину грошей виділятимуть місцеві органи влади. Діятиме схема: регіони додатково до бюджетного фінансування  сплачуватимуть лікування своїх хворих у інститутах НАМНУ. Інститути мають підписати контракти з обласними управліннями охорони здоров’я, а хворі – отримати направлення від місцевих лікарів. Якщо такого направлення не буде, хворий лікуватиметься за свій рахунок.

«Великий перелом»?

На потреби Національної медичної академії – а це 36 наукових інститутів, уряд у поточному році виділив 1,5 млрд грн. У самій Академії вважають, що для повноцінного функціонування закладів потрібно 4,7 млрд грн. «Ще 639 млн нам планують надати. Сподіваюсь, що найближчим часом відповідні зміни Верховна Рада внесе в Держбюджет», -  повідомив «Главкому» Віталій Цимбалюк. За його даними, в 2013-2014 роках ввели так звані квоти – 30% хворих із регіонів лікуються в інститутах безкоштовно, а 70% - повинні сплачувати гроші. «Але жодне облуправління з охорони здоров’я навіть копійки не сплатило. Мені не раз доводилось чути: «У нас немає грошей, щоб направляти хворого у Київ». Як результат, на жаль, є випадки, коли пацієнтам робили не зовсім успішні операції, і хвороба прогресувала. Врешті-решт ці люди потрапляли до нас і ми мусили виправляти помилки місцевих лікарів. Я дуже побоююсь, що цей варіант повториться», - каже Віталій Цимбалюк.


«Тому я звернувся до директорів наших інститутів, які є одночасно керівниками певних напрямів у Міністерстві охорони здоров’я, щоб вони створили комісії, проїхалися Україною і встановили відповідність категорій лікарів. Висновки комісії мають бути оформлені документально. І якщо хтось із лікарів взявся не за своє - за операцію четвертого чи п’ятого рівня складності, то тоді його варто притягувати до відповідальності», - наголошує президент НАМНУ.


Але академічні інститути повинні займатися не лише лікуванням, а й стратегічними науковими розробками - ці заклади повинні розробляти нормативи та протоколи лікування.  До прикладу, в США також є 27 національних інститутів здоров’я, назви та завдання яких на 90% збігаються з українськими. Ці інститути прогнозують динаміку захворювань, вивчають новітні методики лікування – їх спочатку впроваджують в інститутах, тестують на добровольцях, а потім надають дозвіл на запровадження. Такою ж діяльністю займаються й інститути НАМНУ. Але в США національні  інститути здоров’я щороку з бюджету отримують понад $33 млрд, а інститути НАМНУ в 2016 році -  1,5 млрд грн.

Президент Національної академії медичних наук  України Віталій Цимбалюк:

Експеримент покаже, скільки треба коштів на гарантовану медичну допомогу



Віталій Цимбалюк (фото: Уніан)

Які очікування науковців від реалізації оголошених планів?

Ми живемо в епоху перелому в медицині – відмовляємося від старого, а що буде створено нового, поки що не знаємо. Тому Академія підійшла до цієї проблеми суто з  наукової точки зору: ми вирішили провести експеримент, в якому будуть задіяні чотири інститути – імені Ромоданова, Шалімова, Стражеска й Амосова. Вже розроблені протоколи лікування, розраховано вартість медичних послуг, але поки що триває  дискусія щодо методик розрахунку вартості послуг. Ми рахували за однією методикою, а зараз нам пропонують іншу, тоді як до запуску експерименту - з 1 липня - залишилося обмаль часу. Ми готові розпочати цей  пілотний проект і знаємо, що це буде дуже складно.

Хто розробляв методику розрахунку  вартості послуг – інститути-учасники експерименту, МОЗ, Кабмін?

Пропонується декілька методик –  їх, якщо я не помиляюся, не менше п’яти. По ідеї, спочатку методику мало б затвердити Міністерство охорони здоров`я, потім - Кабмін. Поки що вони ніде не затверджені, але, думаю, пілот можна розпочинати.

Коли ми дізнаємося про результати експерименту?
Більш широке запровадження медичних послуг в новому режимі розпочнеться лише після того, як ми побачимо, чим закінчиться пілотний проект.  Якщо експеримент почнемо 1 липня, то вже наприкінці грудня будемо підводити перші підсумки.

Які критерії будуть застосовані для визначення результатів експерименту?

Нам важливо зрозуміти, чи вистачить інститутам виділених урядом на цей пілот  200 млн грн? Якщо не вистачить, будемо просити ще. Під час цього експерименту і ми, і уряд повинні зрозуміти, скільки взагалі потрібно коштів медичним закладам на гарантовану медичну допомогу. Будуть пацієнти, скажімо, з ургентною патологією (хворі, що потребують невідкладної допомоги – «Главком»), діти, вагітні, бійці з зони АТО, інваліди Чорнобиля, - це так звані пільгові пацієнти, які дійсно повинні отримувати підтримку держави. Потрібно буде вивчити весь процес.

Директор Інституту кардіології ім. Стражеска Володимир Коваленко:

Протягом експерименту кожен п’ятий пацієнт лікуватиметься безкоштовно



Директор Інституту кардіології ім. Стражеска Володимир Коваленко


«Виділених  урядом 200 млн грн на експериментальний проект чотирьох інститутів, звісно, вистачить не для всіх. Але держава обіцяє додатково виділяти кошти», - розповів  «Главкому» директор Інституту кардіології імені академіка Стражеска Володимир Коваленко.


Ваш інститут бере участь у експерименті. Як пояснити простій людині, яку користь вона від цього матиме?

Пілотний проект передбачає безоплатну медичну допомогу в повному обсязі - відповідно до протоколів лікування, затверджених Міністерством охорони здоров’я та які відповідають міжнародним стандартам доказової  медицини. Передбачається, що в межах проекту будуть фінансувати невідкладну, рідкісну і важку патологію. Тобто безоплатно надаватиметься лише ексклюзивна допомога.

Яким чином пацієнт зможе потрапити до вас на лікування?

Пацієнт потраплятиме за направленням та відповідно до переліку тих діагнозів, які будуть затверджені спільно МОЗ та НАМН України. Вони ще не затверджені, але вже підготовлені в додатках до проекту урядової постанови. Національна академія медичних наук укладатиме договори з установами, які їй підпорядковані, тобто з учасниками пілотного проекту.

Тобто всі такі хворі нічого не платитимуть?

Так, держава повинна компенсувати лікування. Що стосується нашого Інституту, то це будуть гострі інфаркти міокарда, важкі порушення ритму серця,  важкі ускладнені гіпертонічні кризи. Це ті  патології, що можуть закінчитися фатально, тобто людина може померти. Наші лікарі надаватимуть  висококваліфіковану, високотехнологічну допомогу, а це потребує відповідного матеріально-технічного забезпечення: ліками, витратними матеріалами, стентами тощо.

В інституті вже розроблені нормативи лікування?

Так, звичайно, визначені категорії хворих, протоколи їх лікування та відповідне матеріально-технічне забезпечення.

Чи є прогнози кількості пацієнтів, які лікуватимуться в інституті ім. Стражеска протягом дії експерименту?

Це буде приблизно 20% того лікувально-профілактичного ресурсу, який може надати наша медична установа. Вже потім, у міру реалізації виділених нам коштів, держава обіцяє додатково виділяти кошти на розвиток цього пілотного проекту.

В Інституті  ім. Стражеска давно розробили програму лікування серцево-судинних захворювань. Але її й досі не затверджено?

Так, вона ще не затверджена Кабміном. Програма передбачає повний цикл: починаючи з первинної профілактики, усунення факторів ризику захворювання, формування здорового способу життя, ранньої діагностики і прогнозування розвитку окремих серцево-судинних хвороб, і до надання високотехнологічної допомоги з наступною реабілітацією хворих, які перенесли, наприклад, гострий інфаркт міокарда, а тому потребують подальшої реабілітації.

Хто гальмує? Чому два роки поспіль не ухвалюють програму, яку подали в МОЗ ще за часів міністра Олександра Квіташвілі?

Мені важко відповісти на це запитання, ми свою частину роботи виконали. Думаю, що вже в бюджеті наступного року це питання буде розглядатися, ми виступаємо з такою ініціативою.

Які суми потрібні на втілення цієї програми?

Ця програма розрахована на п’ять років,  починаючи з 2018-го. Щороку на таку програму передбачається витрачати більше 1 млрд грн. Тобто загалом програма може коштувати 5-6 млрд грн.

А головним буде Інститут ім. Стражеска?

Так, наш Інститут серцево-судинної хірургії буде координатором - ми вже маємо досвід виконання подібних програм. Перша програма у нас була з  профілактики та лікування артеріальної гіпертензії протягом 2000-2010 років. В результаті отримали суттєві результати: за ці 10 років нам вдалось збільшити в три-чотири рази виявлення артеріальної гіпертензії, збільшити вдвічі прихильність до лікування хворих і зменшити наслідки цієї хвороби - а це інфаркти, інсульти, які в категорії працездатного населення зменшились приблизно на 18-20%, а тривалість життя хворих із серцево-судинними захворюваннями підвищилась за цей період на 1,2 року.

Так що доцільність реалізації таких програм має надзвичайно велике значення. Починати потрібно саме з профілактики, активного виявлення. Та й з економічної точки зору, саме такий підхід до зменшення смертності та інвалідності економічно найбільш доцільний.

В Україні понад 20 млн осіб мають серцево-судинні захворювання, тому програма передбачає включити всю систему охорони здоров’я у диспансерний огляд, тобто моніторинг таких хворих. Оскільки сьогодні здійснюється  реформа первинної ланки охорони здоров’я, саме ця категорія хворих у великих кількостях повинна осідати саме у сімейних лікарів.

Чи зустрічалися ви з в.о. міністра Уляною Супрун з приводу цієї програми?

Особисто з пані Супрун ми не зустрічались, але в Міністерство охорони здоров’я ми надавали наші пропозиції. На жаль, відповіді поки що не отримали.

Як особисто ви оцінюєте реформування первинної ланки системи охорони здоров`я, яку багато хто взагалі не сприймає?

Реформування первинної ланки охорони здоров’я – це давня історія: перехід від дільничного лікаря до лікаря загальної практики - сімейного лікаря. Треба цю роботу продовжувати і не хитатись з одного боку в інший. І кожен наступний міністр повинен просто виконувати наступний етап цієї програми.

А чи доцільно надавати  автономію медичним закладам шляхом їхньої реорганізації з бюджетних установ в самостійні підприємства, що належать громадам?

Це нове питання. Так званий закон про автономізацію медичних закладів на початку травня  підписаний президентом, передбачає розширення господарських можливостей кожної установи охорони здоров’я, в тому числі, й  перехід від державних установ, які мають гарантоване фінансування, до державних підприємств з розширеними повноваженнями надання медпослуг на основі госпрозрахунку. Там ще багато проблем, які треба вирішити для ефективного втілення цього закону – є неузгодженість з Бюджетним, Господарським кодексами, із законом про працю і багато чого іншого.

На це потрібно чимало часу, а закон вже через півроку почнуть втілювати?

Потрібне поетапне запровадження. Думаю, що наш пілотний проект, в якому бере активну участь Національна академія медичних наук, дасть відповіді на багато невирішених  сьогодні проблем.  Треба впроваджувати різні форми – і медично-соціального страхування, і можливість громадянам надавати за їх бажанням розширену медичну допомогу, покращені умови перебування (на лікуванні – Главком). Жорстко підходити лише з позиції критики - не можна. Цей шлях за правильного законодавчого вирішення, відповідної підготовки до нових умов господарювання закладів охорони здоров’я, керівників і самого суспільства може в кінцевому етапі мати позитивні наслідки.

Фінансування наукових інститутів здійснюється за двома напрямками: «клініка», тобто, лікування хворих, і наукова робота. З 1 липня додається фінансування за рахунок коштів, виділених урядом  на експеримент за участі 4-х інститутів, але тоді припиняється фінансування за напрямком «клініка».

Інститут Амосова:
  • Клініка, тобто, лікування хворих, фінансується лише в першому півріччі – приблизно 26,3 млн грн., а з другої половини року клініка фінансується з коштів, виділених урядом на експеримент – 70,6 млн грн,
  • витрати на науку на 2017 рік – 3,7 млн грн.
  • Загальний обсяг фінансування Інституту Амосова на 2017 р – біля 100,7 млн грн.

Інститут Амосова

Інститут Шалімова:
клініка фінансується лише в першому півріччі – 29,9 млн грн., а з другої половини року клініка фінансується з коштів, виділених урядом на експеримент – 54,6 млн грн ,
витрати на науку на 2017 рік – майже 4,3 млн грн..
Загальний обсяг фінансування Інституту Шалімова на 2017 р – біля 88,9 млн грн.



Інститут Шалімова

Інститут Стражеска:
  • клініка фінансується лише в першому півріччі – 17,6 млн грн., а з другої половини року клініка фінансується з коштів, виділених урядом на експеримент – 22,4 млн грн ,
  • витрати на науку на 2017 рік – майже 5,8 млн грн..
  • Загальний обсяг фінансування Інституту Стражеска на 2017 р – приблизно 45,8 млн грн.

Інститут Стражеска

Інститут Ромоданова:
  • клініка фінансується лише в першому півріччі – 30,8 млн грн., а з другої половини року клініка фінансується з коштів, виділених урядом на експеримент – 52,4 млн грн ,
  • витрати на науку на 2017 рік – майже 5,02 млн грн..
  • Загальний обсяг фінансування інституту Ромоданова  на 2017 р – біля 88,2 млн грн.


Інститут Ромоданова

"Главком"
Наталка Прудка
27.06.2017


Джерело: http://glavcom.ua/publications/skilki-koshtuje-infarkt-ta-insult-uryad-daje-200-mln-na-medichniy-eksperiment-422528.html

 

Розмістив: прес-служба від 27.06.2017