! Сьогодні

     
Стаття

Зарплати медиків–2017: «зрівнялівка» та дефіцит коштів замість обіцяного зростання

16 лютого 2017 р. у Комітеті Верховної Ради з питань охорони здоров’я відбувся круглий стіл на тему «Питання оплати праці медичних працівників» за участі народних депутатів України, представників Адміністрації Президента України, МОЗ України, Міністерства фінансів України, Національної академії медичних наук України (НАМН), обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, профспілкових та громадських організацій.

Головною метою заходу стало привернення уваги влади та суспільства до проблем оплати праці медиків. Незважаючи на те, що з 1 січня 2017 р. Законом України «Про Державний бюджет України» встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 3200 грн., посадові оклади працівників бюджетної сфери розраховуються, виходячи з розміру посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі — ЄТС), встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (1600 грн.).

Законом України «Про оплату праці» встановлено, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, який з 2017 р. становить 3200 грн.

Таким чином, зміни, внесені у грудні до ст. 95 Кодексу законів про працю України та ст. 3 Закону України «Про оплату праці» в частині визначення мінімальної заробітної плати, призводять до порушення міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень у розмірі оплати кваліфікованої і некваліфікованої праці працівників бюджетної сфери.

Так, виходячи з норм вищезазначених законів, працівники некваліфікованої праці (прибиральники, сторожі, двірники тощо) та високо­кваліфікований персонал (лікарі, медичні сестри, фельдшери, юрисконсульти, економісти, бухгалтери тощо) отримуватимуть з урахуванням доплат і надбавок практично однакову заробітну плату.

Наприклад, лікарю-інфекціоністу без категорії посадовий оклад за ЄТС визначається за 10-м тарифним розрядом, що з 1 січня 2017 р. становить 2912 грн. Також лікар-інфекціоніст відповідно до умов оплати праці має право на підвищення у зв’язку з шкідливими умовами праці у розмірі 15%, що становить 436,80 грн. Отже, заробітна плата у нього становитиме 3348,8 грн. Посадовий оклад сторожа, що визначається за 1-м тарифним розрядом, становить 1600 грн. З 1 січня 2017 р. йому, відповідно до законодавства, проводиться доплата до мінімальної заробітної плати (3200 грн.) у розмірі 1600 грн.

Ініціатор заходу народний депутат Ірина Сисоєнко наголосила, що така ситуація є неприпустимою: «Я погоджуюся, що і сторож, і прибиральниця мають заробляти хоча б ті 3200 грн. Але від цієї категорії працівників не залежать життя людей, на відміну від медиків. А що може бути ціннішим за життя та здоров’я громадян? Тож ті, від кого це залежить, мають мати умови для праці, достойну заробітну плату, захист і гарантії держави, і не лише в нормі закону, а в діях урядовців, які найняті як менеджери на вищі державні посади задля виконання цих норм закону і служіння людям».

Крім того, зростання мінімальної зарплати не було враховано в бюджеті на 2017 р., через що виник дефіцит коштів фонду заробітної плати для закладів охорони здоров’я. За словами народного депутата, щоб вийти із ситуації, головні лікарі вимушені звільняти персонал, відправляти в неоплачувані відпустки, переводити на скорочені ставки. Тому постає питання, а як зберегти в таких умовах медичні кадри? Найкращі лікарі залишають державні і комунальні заклади, їдуть за кордон або йдуть у приватний сектор.

Народний депутат Олексій Кириченко підняв питання недофінансування установ НАМН України: «Народними депутатами із радикальної партії Олега Ляшка зареєстровано законопроект № 5723, прийняття якого дозволить здійснити на належному рівні у 2017 р. фінансування Національного Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова та Національного інституту хірургії і трансплантології імені О.О. Шалімова, на які виділено лише 10% необхідних коштів. Проте наразі потребує врегулювання й ситуація з оплатою праці медпрацівників в усіх інших закладах охорони здоров’я».

Олександр Кірш, народний депутат, назвав авантюрою рішення КМУ щодо підвищення мінімальної зарплатні, яке, за його словами, було прийнято у зв’язку з просіданням пенсійного фонду та необхідністю збільшення пенсійних внесків: «Якщо раніше оплата праці в бюджетній сфері залежала від кваліфікації, то сьогодні цього немає. Що можна зробити? Єдиний вихід — скасувати безглузде рішення щодо мінімальної заробітної плати в розмірі 3200 грн.».

Уляна Супрун, виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я, зазначила, що МОЗ планує впроваджувати зміни в системі фінансування галузі: «У новій системі всі медичні працівники будуть мати можливість заробляти більше, але це відбудеться не одразу, а через 1–4 роки. Тому потрібно пережити перехідний період. Ми готові сьогодні до співпраці з Міністерством фінансів у пошуку виходу із ситуації, але повинні врахувати і війну й економічну кризу, тобто бути не ідеа­лістами, а реалістами».

Віталій Цимбалюк, президент НАМН України, розповів про проблеми із фінансуванням установ академії. Так, у 2017 р. із загального фонду Державного бюджету передбачено виділити 1,524 млрд грн. (більше ніж у 2016 р., коли було виділено 1,3 млрд грн.), з яких:

  • 154,7 млн грн. — на інвестиційні проекти (будівництво 3 інститутів);
  • 310,6 млн грн. — на заробітну плату лікарям та медсестрам клінічних підрозділів (а потрібно додатково ще 322,3 млн грн.);
  • 155,7 млн грн. — на зарплату за наукову роботу (потрібно додатково ще 127,6 млн грн.);
  • 50 млн грн. — на комунальні послуги (потрібно додатково ще 127,6 млн грн.);
  • 426 млн грн. — на лікарські засоби (потрібно додатково 2,2 млрд грн.).

Таким чином, коштів цього року начебто більше, але й витрати стали набагато вищими. Внаслідок цього, а також через встановлення з 1 січня 2017 р. мінімальної заробітної плати в розмірі 3200 грн. станом на 1 лютого кредиторська заборгованість у клініках із виплати зарплати склала 20 млн грн., а за наукову роботу — 45,7 млн грн. Також, незважаючи на переведення установами НАМН України співробітників на неповний робочий день та перебування працівників у відпустках за свій рахунок, збільшується заборгованість з виплати єдиного соціального внеску. Відповідно до домовленостей із Міністерством фінансів академія отримала гроші, призначені на ІІ півріччя, щоб залатати прогалину в бюджеті.

«А що робити далі? Мені потрібно скорочувати близько половини працівників. Виникає питання: а що ми робимо і куди йдемо? Сьогодні вже знищено первинну ланку, і якщо буде знищено високоспеціалізовану медичну допомогу, вітчизняної медицини просто не стане», — підкреслив президент НАМН України. Для забезпечення оплати праці в НАМН України на законодавчо встановленому рівні та недопущення заборгованості за спожиті комунальні послуги академії потрібно 521,1 млн грн. для клінічних підрозділів (322,3 млн грн. — на оплату праці та 127,9 млн — на оплату комунальних послуг та енергоносіїв) і 127 млн грн. — науковим підрозділам.

За словами Євгенія Капінуса, заступника міністра фінансів України, у державному бюджеті закладено ресурси, необхідні для забезпечення виплат відповідно до нового рівня мінімальної заробітної плати. Що стосується НАМН, то сьогодні її фінансування є достатнім для виплати заробітних плат. У разі, якщо будуть виникати проблеми, міністерство готове до їх обговорення та пошуку рішень.

Відповідаючи на питання, чи готовий Уряд підтримати зміни до бюджету щодо збільшення медичної субвенції, заступник міністра відповів, що відповідно до законодавства це можливо за умови зміни макропараментрів та макропоказників: «Уряд кардинально підняв мінімальну заробітну плату, і це демонстрація його соціальної відповідальності. Для покриття розривів, які виникли через те, що єдиний тарифний розряд залишився без змін, у бюджеті також закладено кошти. Це збалансує всі нерівності».

Анжела Купліванчук, виконуюча обов’язки директора департаменту економіки та фінансової політики МОЗ України, повідомила, що наразі йде робота зі збору інформації з регіонів щодо обґрунтованої потреби в коштах, що виникла через зростання мінімальної заробітної плати. «Ми маємо кричущу несправедливість в оплаті праці. Крім того, нова методологія визначення розміру мінімальної зарплати передбачає, що всі виплати відповідно до галузевого наказу з оплати праці нараховуються в межах 3200 грн. Це надбавки за шкідливі умови праці в протитуберкульозних закладах, у разі роботи із ВІЛ/СНІД, за вислугу років, за безперервну роботу дільничих лікарів, працівників швидкої допомоги. Велике занепокоєння на місцях також викликає наступне: у разі надання цілодобової медичної допомоги раніше у разі відпустки медпрацівника або лікарняного інший персонал розподіляв між собою ці години та отримував додаткову зарплату. А сьогодні ці години входять у 3200 грн. Санітарки та медсестри масово відмовляються виходити на роботу за своїх відсутніх колег, так як вони і так у будь-якому випадку отримають 3200 грн.», — розповіла А. Купліванчук. МОЗ пропонує наступний вихід із ситуації — підвищення на 2 тарифних розряди посадових окладів медичних працівників.

У. Супрун додала, що, за попередніми розрахунками, необхідно 1,5 млрд грн., а якщо збільшити посадові оклади, то 7 млрд грн.: «Це дуже багато, і зараз країна неспроможна піти на це. Але ми мусимо знайти додаткові кошти, щоб забезпечити хоча б мінімальну зарплату».

У той же час Вікторія Коваль, голова Профспілки працівників охорони здоров’я України, наголосила, що для запровадження з 1 січня 2017 р. мінімальної зарплати в розмірі 3200 грн. та забезпечення диференціації заробітної плати працівників з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації потрібно близько 3 млрд грн.: «Як тільки стало відомо про наміри Уряду підвищити мінімальну заробітну плату, ми зверталися до влади та попереджали, що буде «зрівнялівка», коли працівникам некваліфікованої праці зарплата в обов’язковому порядку виплачується в розмірі не менше 3200 грн., а спеціалістам-лікарям для забезпечення диференціації коштів не вистачає».

Доповідач підкреслила, що зростає невдоволення медичної громадськості та підвищується соціальна напруга в колективах. Медики вимагають від Профспілки виходити на ак.ії протесту.

Володимир Загородній, голова ради Української федерації роботодавців охорони здоров’я, також підтвердив, що назріває конфлікт між владою та медичною спільнотою.

Олександр Глушаниця, виконуючий обов’язки директора департаменту охорони здоров’я Київської обласної державної адміністрації, повідомив, що сьогодні на виплату зарплат працівникам лікувальних закладів, які підпорядковані Київській обласній раді, не вистачає 87 млн грн. І це без урахування районних закладів охорони здоров’я. «Деякі міста і райони прийняли рішення щодо виділення коштів, не залишивши лікувальні заклади сам на сам з проблемами. Але чому за рахунок громад ми повинні покривати прорахунки держави? Міністерство фінансів винне в ситуації, яка склалася через неправильне визначення рівня субвенції. Це форс-мажор, який потрібно негайно вирішувати. Уряд повинен або нарешті повернутися обличчям до медичної галузі, або визнати свою неспроможність утримувати штати лікувальних закладів, забезпечувати надання медичної допомоги, та врешті-решт дозволити приватизувати заклади охорони здоров’я. Будемо випливати самі», — прокоментував ситуацію О. Глушаниця.

Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації, зазначив, що оплата праці медичних працівників протягом останніх років традиційно залишилася однією з найнижчих серед галузей економіки. При цьому питома вага видатків на зарплату в бюджетах лікувальних закладів є стабільно високою. Так, у 2017 р. в середньому по області питома вага заробітної плати у загальних видатках зросла до 75,5% (показник 2016 р. — 69%).

Обговоривши питання та заслухавши тематичні доповіді, учасники круглого столу зазначили, що встановлення більш високих тарифних розрядів для медичних працівників з урахуванням професійно-кваліфікаційних вимог, складності та відповідальності виконуваних робіт є надзвичайно актуальним та сприятиме забезпеченню гідної оплати праці цих фахівців, підвищенню престижності професії лікаря.

У той же час для термінового вирішення проб­лем фінансування МОЗ має зібрати дані з регіонів та сформувати потребу в дофінансуванні фонду заробітної плати. За словами І. Сисоєнко, як тільки це буде зроблено, народні депутати негайно ініціюють внесення до Парламенту та розгляд законопроекту щодо внесення змін до Державного бюджету 2017 р. та збільшення медичної субвенції.


Аптека.UA
Ганна Барміна, фото Сергія Бека
21.02.2017р.


Джерело: http://www.apteka.ua/article/401977

 

Розмістив: прес-служба від 21.02.2017